Україна й надалі стоїть у боротьбі — не лише за свою територію, а й за правду. В умовах повномасштабної війни у 2025 році інформаційний простір став полем бою, де кожна панічна новина або зрежисований фейк здатні підірвати довіру, розсіяти страх або навіть зламати волю до спротиву. У такі часи питання інформаційної гігієни — це не просто медіаосвіта, це частина нашої національної безпеки та психічного добробуту.

Що таке інформаційна гігієна?

Під інформаційною гігієною мається на увазі вміння усвідомлено споживати контент, розрізняти правду від пропаганди, вчасно виходити з потоку новин та піклуватися про своє психічне здоров’я. Це спосіб вижити — розумово і духовно — у щоденному інформаційному вогні.

Основні принципи:

• Критичне мислення: сумнівайтесь, аналізуйте, запитуйте “хто і чому це говорить?”.
• Перевірка джерел: довіряйте тільки офіційним, перевіреним платформам (Генштаб, ОВА, національні медіа).
• Обмеження новинного фону: перегляд новин 2–3 рази на день — оптимально для психіки.
• Інформаційна “гігієнічна перерва”: час без новин — це не втеча, а стратегія виживання.

Ментальне здоров’я в умовах війни: український контекст

Ми живемо в стані перманентного стресу: сирени, втрати, відключення, загроза окупації. Для мільйонів людей — від батьків до переселенців — новини стали постійним джерелом тривоги. Люди скролять стрічку до третьої ночі, перевіряють Telegram кожні 5 хвилин, і не можуть заспокоїтись навіть у відносно тихих регіонах.

Поради українських психологів:

• Зменшіть кількість новин до 15–30 хв на день.
• Не читайте стрічку новин перед сном або одразу після пробудження.
• Говоріть із близькими — колективне обговорення допомагає зняти напругу.
• Використовуйте українські ініціативи психологічної підтримки — безкоштовні консультації, телеграм-боти підтримки (наприклад, @SafeSpaceUkraine).

Інформаційно-психологічні операції (ІПсО): тактика ворога

У 2025 році Росія активно використовує не тільки армію, а й інформаційні спецоперації. Метою ІПсО є деморалізація, зневіра у владі та один в одного, провокування масової паніки.

Типові методи ІПсО:

• Фейки про “здачу” Харкова чи Одеси, які масово поширюються в чатах.
• Спроби посіяти сумніви в діях ЗСУ чи міжнародної підтримки України.
• Створення deepfake-відео з вигаданими “зверненнями” президента чи командування.

Як розпізнати фейк?

• Завжди перевіряйте джерело (дата, автор, репутація).
• Сумнівайтесь у “ексклюзивах” від анонімних Telegram-каналів.
• Зіставляйте інформацію з повідомленнями на war.gov.ua або у додатку “Дія”.
• Користуйтеся сервісами фактчекінгу: Detector Media.

Діти та інформаційна безпека в інтернеті

Покоління дітей війни в Україні змалку стикається з травматичними повідомленнями: вибухи, поранення, втрати — усе це потрапляє в TikTok, YouTube, месенджери. Часто діти споживають цю інформацію без жодного фільтру, що призводить до тривожних розладів і страхів.

Що можуть зробити батьки?

• Установіть обмеження часу на гаджети (через Google Family Link чи Apple Screen Time).
• Обговорюйте з дітьми, що вони бачать, — важливо говорити чесно, але спокійно.
• Створюйте інформаційні “бульбашки” з позитивним і розвивальним контентом.
• Навчайте дитину перевіряти інформацію, критично мислити та не реагувати емоційно.

Соцмережі як поле бою

Уже давно Telegram став новим телевізором, а TikTok — першим джерелом новин. Проблема в тому, що ці платформи майже не модеруються, і фейки поширюються там зі швидкістю світла.

Практичні поради:

• Не читайте коментарі під постами з трагічним контентом — часто це майданчик для ІПсО.
• Дотримуйтеся “інформаційного посту” хоча б раз на тиждень — відпочиньте від новин.
• Використовуйте перевірені офіційні канали: @GeneralStaffZSU, @Spravdi.

Роль держави та громадянського суспільства

Україна — одна з небагатьох країн, яка створила Центр протидії дезінформації ще у 2021 році. У 2025-му він працює разом із волонтерськими ініціативами, запобігаючи масштабним фейковим кампаніям. У партнерстві з Мінцифрою запускаються боти, мобільні додатки, освітні курси.

Висновки

Ми не можемо вплинути на ракету, яка летить у наше місто, але можемо вплинути на потік інформації, яку споживаємо. Інформаційна гігієна — це щоденна дисципліна, яка допомагає зберігати здоров’я, ясність думки та віру в перемогу. Це також — акт опору. Ми переможемо не лише на полі бою, але й у боротьбі за правду.