Свята зазвичай асоціюються з радістю, теплом і відпочинком. Але для багатьох людей, особливо в сучасних українських реаліях, передноворічний період стає часом напруження, тривоги та внутрішньої втоми. Це явище називають святковим стресом. Він не означає, що з людиною “щось не так”. Навпаки — це природна реакція психіки на поєднання очікувань, обставин і накопиченого виснаження.

Під час війни, економічної нестабільності, постійних новин і невизначеності свята перестають бути простою паузою. Вони часто підсвічують контраст між “як має бути” і “як є насправді”. Саме тому в грудні багато українців помічають зростання тривоги, дратівливості або навіть відчуття порожнечі.

Чому свята можуть викликати тривогу

Передноворічний період супроводжується великою кількістю соціальних і внутрішніх очікувань. Звідусіль звучать меседжі про щастя, родинний затишок, підсумки року та нові починання. Але реальність не завжди відповідає цим картинкам.

Є кілька поширених причин, через які святкові дні можуть бути психологічно складними:

• тиск “ідеального свята”, коли здається, що потрібно бути радісним, вдячним і натхненним, навіть якщо сил на це немає;
• фінансові труднощі, посилені витратами на подарунки, їжу та поїздки;
• втрата близьких, розлука з родиною, життя далеко від дому або на новому місці;
• накопичена за рік втома, яка саме наприкінці року дає про себе знати;
• постійний фон небезпеки та тривожних новин, який нікуди не зникає навіть у святкові дні.

Для підлітків і молоді до цього додається ще й соціальне порівняння. Стрічки соцмереж наповнені “щасливими” фото, і може здаватися, що всі інші святкують правильно, а ти — ні. Це підсилює відчуття самотності й сумнівів у собі.

Передноворічна тривога: чому вона посилюється

Кінець року — це час підбиття підсумків. Ми мимоволі аналізуємо, що вдалося, а що ні. У мирні часи це може бути корисним, але в умовах постійного стресу така рефлексія легко перетворюється на самокритику. З’являються думки, що рік “пройшов даремно” або що зроблено замало.

Передноворічна тривога також пов’язана з невизначеним майбутнім. Планувати складно, а питання “що буде далі?” звучить особливо гучно. У багатьох українців це супроводжується почуттям провини за те, що вони намагаються святкувати, коли іншим важко. Такі суперечливі емоції цілком нормальні, але вони виснажують.

Як підтримати себе у святковий період

Найважливіше — визнати свої почуття. Святковий стрес не зникає від того, що його ігнорують. Навпаки, дозвіл бути неідеальним часто стає першим кроком до полегшення.

Ось кілька простих, але дієвих способів підтримати себе:

• дозволити собі святкувати так, як комфортно саме вам, навіть якщо це не відповідає “традиціям”;
• обмежити контакт із новинами та соцмережами, якщо вони підсилюють тривогу;
• пам’ятати, що відсутність радості не є провиною або слабкістю;
• говорити про свої почуття з тими, кому ви довіряєте;
• планувати не “ідеальні свята”, а маленькі приємні моменти.

Підтримка може бути дуже простою: теплий чай, улюблена музика, прогулянка, сон без будильника. Не обов’язково змінювати все життя, щоб стало легше.

Маленькі кроки замість великих обіцянок

Часто наприкінці року люди дають собі грандіозні обіцянки: стати кращими, сильнішими, продуктивнішими. Але в умовах виснаження такі плани лише додають тиску. Набагато корисніше сфокусуватися на відновленні.

• запитати себе: що зараз справді може мене трохи заспокоїти;
• дозволити собі відпочинок без користі й результату;
• зосередитися на найближчому дні, а не на всьому році вперед.

Святковий період не зобов’язаний бути щасливим на всі сто відсотків. Він може бути тихим, сумним, спокійним або змішаним — і це нормально. Турбота про себе в цей час є не егоїзмом, а необхідністю.

Для сучасного українця святковий стрес — це не особиста проблема, а відображення реальності, в якій ми живемо. І якщо замість ідеального настрою ви обираєте чесність із собою, це вже важливий крок до внутрішньої стійкості.